Правила запобігання переохолодженню та обмороженню

- Скоротіть своє перебування на вулиці, а без необхідності не виходьте на сильний мороз.

- Перед виходом на вулицю поїжте – вам необхідна додаткова енергія.

- Правильно одягайтесь. Одяг повинен бути багатошаровим, бажано з натуральних тканин, він не повинен стискати рухів. У морози краще носити термобілизну. Приміром, 1-й шар – термобілизна, 2-й шар – вовна чи товстий фліс, 3-й шар – куртка, пуховик тощо.

- Обирайте просторе та водонепроникне взуття з теплими устілками з фетру.

- Обов’язково одягайте головний убір, рукавички та шарф. Рукавиці краще одягати з водовідштовхуючої тканини, яка не пропускає повітря, з хутром всередині.

- За 20 хвилин до виходу на вулицю змажте обличчя і руки спеціальним  захисним кремом, який не містить воду.

- Не виходьте на мороз із вологим волоссям.

 - На морозі весь час намагайтесь рухатися - це покращить кровообіг. 

- Якщо довго перебуваєте на вулиці, обов’язково кожні півгодини заходьте у тепле приміщення.

- Вживайте більше теплої рідини – це сприяє кращій терморегуляції організму.

- Не паліть на морозі – паління зменшує периферійну циркуляцію крові і робить кінцівки більш уразливими до дії холоду.

- Не вживайте алкоголь. Хоча алкоголь і підсилює приплив крові до шкіри, але при цьому кров відходить від інших життєво важливих органів, у результаті чого температура тіла швидко падає.

- Не торкайтесь металу руками – можна обморозити шкіру.

- Не носіть на морозі металевих прикрас.

- Пам’ятайте, що перебування дитини на морозі не повинно перевищувати 15-20 хвилин, потім потрібно зігріти її в теплому приміщенні.

При тривалому знаходженні на морозі можуть з’явитися переохолодження та навіть обмороження.

Ознаками переохолодження є озноб, тремтіння, блідість, а потім і посиніння шкіри, губ, біль у пальцях рук та ніг, млявість, сонливість.

Якщо температура тіла вища за 34°, то людину необхідно зігріти в теплому приміщенні, дати випити теплий напій, але не алкогольний, дати поїсти. Якщо на людині мокрий одяг, зняти його. 

Якщо температура тіла нижча за 34°, потрібна термінова госпіталізація.

При тривалому переохолодженні розвивається обмороження (пошкодження тканин у результаті дії низьких температур).

До обмороження більш схильні ніс, вуха, щоки, підборіддя, пальці рук та ніг.

При першому ступені обмороження шкіра блідніє, знижується чутливість уражених ділянок, а після зігрівання спостерігається почервоніння та набряк.

При другому ступені ураження шкіра набуває синьо-багрового відтінку і на її поверхні з’являються пухирі з прозорою рідиною. При цьому людину знобить, підвищується температура тіла.

Третя і четверта стадії супроводжуються відмиранням тканини, ризиком розвитку гангрени.

У разі появлення симптомів обмороження потрібно обов’язково  звернутися до лікаря.

При обмороженні неприпустимо швидко зігрівати уражені ділянки тіла (поливати гарячою водою, прикладати до гарячої батареї). Не варто розтирати уражені ділянки шкіри – можна травмувати шкіру і занести інфекцію.  Постраждалого з будь-яким видом обмороження необхідно помістити в тепле приміщення, зігріти ковдрою, дати теплий чай. На обморожені ділянки тіла для поступового зігрівання накласти термоізольовану пов’язку (ватно-марлеву, бавовняну). 

Надання першої допомоги при переохолодженні та обмороженні

Згідно Правил надання домедичної допомоги необхідно:

1. Переконатися у відсутності небезпеки.
2. Провести огляд постраждалого, визначити наявність свідомості та дихання.
3. Викликати бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги.
4. При можливості усунути дію холоду: перемістити постраждалого в тепле приміщення, зняти мокрий одяг. Взуття та одяг знімати обережно, без зусиль, щоб не ушкодити вражені ділянки тіла (краще розрізати взуття та одяг).
5. Якщо постраждалий у свідомості, зігріти його безалкогольними гарячими напоями. Не можна інтенсивно розтирати відморожену частину тіла.
6. Накласти на ушкоджену ділянку чисту пов’язку.
7. Забезпечити нерухомість переохолоджених пальців, кистей і стоп. При необхідності знерухомити за допомогою імпровізованих або стандартних шин.
8. Якщо постраждалий без свідомості, але у нього збережене нормальне дихання, перевести у стабільне положення.
9. Накрити термопокривалом або ковдрою.

Якщо дихання немає, розпочати серцево-легеневу реанімацію:

• виконати 30 натискань на грудну клітку глибиною не менше 5 см (не більше 6 см), з частотою 100 натискань (не більше 120) за хвилину;
• виконати 2 вдихи з використанням маски-клапану, дихальної маски, тощо. При відсутності захисних засобів можна не виконувати штучне дихання, а проводити тільки натискання на грудну клітку. Виконання двох вдихів повинно тривати не більше 5 секунд;
• поперемінно повторювати попередні два пункти до приїзду швидкої. Важливо змінювати особу, що проводить натиснення на грудну клітку, кожні 2 хвилини.