У бібліотеці Гончара відбулося засідання студії «Розмова про мову»

Перші шедеври майбутнього митця з’являлися не на дорогому полотні, а на звичайній маминій дошці для тіста. У важкі повоєнні часи крейда замінювала олівці, а дитяча уява − увесь світ.
Доля не була ласкавою до Вітрика: батько-художник пройшов війну, потім потрапив під жорна репресій, тому Олександр торував свій шлях до художньої школи в Києві самотужки, озброєний лише талантом і незламною волею.
Скульптури Олександра Вітрика − це застигла історія України. Його знаковий пам’ятник Тарасові Шевченку в Маріуполі був відкритий до 10-річчя нашої Незалежності.
На жаль, у 2022 році монумент став мішенню для окупантів, але український дух, який вклав у камінь Вітрик, знищити неможливо.