• Перейти до основного вмісту
arrow
Головна
Новини

125 років від дня народження Харитини Кононенко – письменниці, громадської діячки, просвітянки

18 жовтня 2025, 09:25

  • Департамент інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю
Видатні Люди

18 жовтня виповнюється 125 років від дня народження Харитини Кононенко, громадської діячки, активістки українського жіночого руху, письменниці, просвітянки, перекладачки.

Харитина Кононенко народилася 1900 року в селі Миколаївка Кременчуцького повіту (нині село Кобеляцької міської територіальної громади Полтавського району). Виховувалася у видатній сім’ї Вілінських - її рідна тітка Валерія О'Коннор-Вілінська була письменницею та співзасновницею Центральної Ради та Олександр Вілінський, чоловік тітки, який також був співзасновником Центральної Ради, громадським діячем і вченим. Отож Харитя змалечку виховувалася в любові до України. До 7 років дівчинка росла з ними в селі Миколаївка на Кременчуччині, оточена любов'ю й товариством української інтелектуальної та творчої еліти. У них часто гостювали родини Лисенків та Старицьких, із якими Вілінські мали близькі стосунки.

Понад 15 років Харитина перебувала за кордоном, об’їздила більшу частину Європи; закінчила правничі та економічні студії у Відні, Празі, вчилася гри на бандурі. 1918 року із родиною Вілінських виїхала до Швейцарії, де професора О. Вілінського призначено послом УНР. Після ліквідації посольства родина переїхала до Відня, а згодом – до Подєбрад (Чехія). І саме тут закінчила Українську господарську академію, здобувши звання доктора економіки, згодом — Карлів університет у Празі, де отримала ступінь докторки філософії. До початку 1930-х років вона встигла стати активісткою українського жіночого руху та пластункою, долучитися до створення "Союзу українок" Канади та очолити Жіноче товариство імені Ольги Кобилянської.

У 1930-му вона переїхала до Галичини. Тоді її опікуни вже відійшли у вічність, тож Харитина повністю присвятила себе громадській роботі та науці. Вона керувала сільськогосподарськими курсами у Львові при "Союзі українок", організовувала жіночі секції в різних куточках Галичини. Кононенко вела рубрику "Балачки про моду" в популярному часописі "Діло", де першою серед львівських жіночих видань публікувала модні поради. Галицькі модні хроніки писали суто про сезонні тренди, а Харитина розповідала, як "елєґантна і справді культурна жінка" може стильно поєднувати фасони, кольори й фактури, який макіяж до того пасує, як гарно одягнути чоловіка й дітей.

1941-го Харитина їде до Рівного, де займається організацією Українського Червоного Хреста. Завдяки її зусиллям, вдалося врятувати тисячі людей, особливо в перші роки німецької окупації. «Харитя Кононенко, відома громадська діячка, стояла в той час на чолі нашого Допомогового комітету, що перед тим мав назву Український Червоний Хрест, – пише у спогадах Улас Самчук. – Німцям ця назва не подобалась, бо нагадувала на деяку державність і вони її заборонили. Але ця праця комітету була дуже велика». Після заборони німецькими нацистами у 1942-му році діяльності Українського Червоного Хреста, Харитина Кононенко очолює його підпільну структуру, тісно пов’язану з УПА. Організовує медичне забезпечення для бійців УПА, налагоджує роботу «Жіночої служби України» на Волині –медичну і соціальну допомогу, опіку над притулками звільненим з полону. Організовує легальну школу медсестер, акушерок і гігієністок, і попри різні перешкоди, доводить їх до першого випуску. Слава про Харитю шириться по всій Волині. Волонтерка, сказали б сьогодні. Ризикуючи своїм життям в запіллі ворога, вона врятувала життя сотням ранених вояків на партизанському фронті постійним постачанням великої кількості медикаментів та санітарних матеріалів.

Влітку 1943-го Харитину заарештувало гестапо. У камері вона сказала, що багато з присутніх тут загине, але хтось таки виживе. І ті, хто виживуть, мають обов'язок розповісти, як інші мучились і гинули за Україну. Дружина оунівця Софія Степанюк запам'ятала її останні слова про те, що українцям не слід вірити жодним "визволителям", а самим треба здобувати свої права. 15 жовтня 1943 року Харитю, як і сотні інших в’язнів, німці розстріляли. То були страшні, чорні дні для України… Як пишуть історики, близько 3 тисяч українців тоді було вбито та закопано гітлерівцями в яру у Рівному.

Її життя – наче кінофільм. Картинки змінюються дуже швидко та несподівано. Таким було життя, на жаль, із трагічним фіналом… Що думала Харитя у ті останні секунди свого життя? Мабуть, молилася і востаннє глипала крізь сльози на цей світ, на небо… Певно, тоді те небо було дуже чорне… Не дали жити. Але Україна житиме! Вона це точно знала!

 

Поділитись

Теги

видатні діячі Полтавщини

Новина за темою

До 95-річчя від дня народження Дмитра Григоровича Янка
18/10/2025
19 жовтня виповнюється 130 років від дня народження Петра Івановича Гузя
18/10/2025
145 років від дня народження Олекси Теодоровича Назарієва
18/10/2025

Останні новини

Більше новин
Усі громади Полтавщини вже працюють у системі Містобудівного кадастру Усі громади Полтавщини вже працюють у системі Містобудівного кадастру
19/10/2025
У Кременчуці відбувся чемпіонат Полтавської області з дзюдо серед юнаків та дівчат
19/10/2025
Спортсмени з Полтавщини вибороли майже 60 медалей на чемпіонаті України з фрі-файту
19/10/2025
Готуємо певні наші кроки на фронті та відповідаємо росіянам на кожен їхній удар – звернення Президента
19/10/2025
Від Карпат до прифронтових регіонів: школярі з усіх областей України візьмуть участь у цьогорічних шкільних лігах Пліч-о-пліч
19/10/2025
До 95-річчя від дня народження Дмитра Григоровича Янка
19/10/2025
Кременчук у межах національного проєкту «Пліч-о-пліч: Згуртовані громади» підписав меморандум про партнерство та співпрацю із Бахмутом
19/10/2025
Звернення Володимира Когута з нагоди Дня працівників харчової промисловості
19/10/2025
19 жовтня виповнюється 130 років від дня народження Петра Івановича Гузя
19/10/2025

Надсилаємо насвіжіший дайджест новин

Підпишіться, щоб отримувати листи.

ПОЛТАВСЬКА ОБЛАСНА ВІЙСЬКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ

Офіційний веб-сайт

Адреса:

36014, Полтава,вулиця Соборності, 45

Телефон

+380 (532) 56-02-90

Електронна пошта

[email protected]

Гаряча лінія

112

ОВА

Весь контент доступний за ліцензією Creative Commons Attribution 4.0 International license, якщо не зазначено інше

Технічна підтримка сайту

[email protected]

Розроблено в

За підтримки

Мапа сайту