145 років від дня народження Олекси Теодоровича Назарієва

Народився Олекса Назарієв 1880 року в місті Лубни на Полтавщині. Освіту здобував на юридичних факультетах у Санкт-Петербурзі та Львові. Ще з молодих років Олекса виявляв активну життєву позицію – належав до українських студентських організацій, брав участь у громадському житті, виступав за національне пробудження та розвиток української освіти.

На початку ХХ століття Назарієв долучився до українського політичного руху, ставши членом Русько-української радикальної партії, а згодом – Української соціал-демократичної партії. Він був учасником урочистостей з нагоди відкриття пам’ятника Івану Котляревському в Полтаві 1903 року, працював над популяризацією українського слова та культури.

У 1908 році переїхав до Львова, де тісно співпрацював із Науковим товариством імені Шевченка (НТШ) — працював у бібліотеці, музеї, входив до бібліографічної комісії. Йому належить робота з упорядкування бібліотеки Івана Франка, яку він систематизував і склав каталог.

Як перекладач та критик Назарієв прагнув зробити українську літературу відомою ширшому колу читачів. Він перекладав твори Ольги Кобилянської, Леся Мартовича, писав статті, рецензії, огляди у провідних українських часописах – «Записки НТШ», «Рада», «Ілюстрована Україна».

Його життя обірвалося передчасно у 1918 році, але залишений ним слід – глибокий і вагомий.

Олекса Назарієв належить до тієї когорти українських інтелігентів, які щиро вірили у духовне відродження нації. Його подвижницька праця, любов до книги, науки й рідного слова заслуговують на вдячну пам’ять нащадків.